зчинити
Смотреть что такое "зчинити" в других словарях:
зчинити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заґвалтувати — у/ю, у/єш, док. 1) Зчинити ґвалт, здійняти галас, крик і т. ін. 2) Почати ґвалтувати, шалено, несамовито гавкати … Український тлумачний словник
зашуміти — млю/, ми/ш; мн. зашумля/ть; док. 1) Почати шуміти, утворювати шум. 2) Заговорити голосно, збуджено, зчинити шум, крик (найчастіше про групу людей). || безос. || Стати неспокійним, проявити сильне збудження. 3) розм. Кинутися чи побігти кудись,… … Український тлумачний словник
зчинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зчинити … Український тлумачний словник
нашуміти — млю/, ми/ш; мн. нашумля/ть; док. 1) Зчинити шум; наробити лементу. 2) перен. Набрати широкого розголосу … Український тлумачний словник
переполох — у, ч. 1) Раптове замішання, тривожна метушня; переляк, викликаний таким замішанням. Зчинити переполох. 2) заст. Назва хвороби, викликаної переляком … Український тлумачний словник
